Phthorimaea operculella (Zeller, 1873)

Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О. & Пушкар, Т. І., 2023, Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України, Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3), pp. 1-29 : 10

Phthorimaea operculella (Zeller, 1873) — міль

картопляна Міль картопляна — об’Єкт внутрішнього

карантину в Україні. БатьківЩиною цього небеЗпечного шкідника картоплі ( Solanum tuberosum L.), томатів ( S. lycopersicum L.), баклаЖанів ( S. melongena L.), тютюну ( Nicotiana tabacum L.), перцю ( Capsicum annuum L.), як і основних його кормових рослин, Є тропічні райони Південної Америки — Перу та Чилі. Звідти його, раЗом іЗ бульбами картоплі, ЗавеЗли в усі частини світу (Лісовий та ін., 2019).

В Україні цей вид вперше З’явився Ще у 1980 р. в АР Крим (Сакський і Красноперекопський райони), але блиЗько 20 років шкодив тільки в окремих районах Криму (Кудіна, Пилипенко, 2010; Мовчан, 1984). Утім, карантинні обстеЖення, які регулярно ЗдійснюЄ ДерЖавна інспекція З карантину рослин, свідчать, Що ЗараЗ вогниЩа молі картопляної, За ріЗного ступеня Щільності фітофага, ЗосередЖено в усіх південних областях України, Що створюЄ постійну ЗагроЗу ЗниЩення уроЖаю картоплі у сховиЩах (Башинська, 2012; ІЩенко, 2023).

Крім виЩеЗаЗначених овочевих культур, міль картопляна такоЖ роЗвиваЄться на інших пасльонових ( Solanaceae ): дурманах ( Datura spp. ), пасльонах ( Solanum spp. ), фіЗалісах ( Physalis spp. ), блекоті чорній ( Hyoscyamus niger L.) та ін. (Лісовий та ін., 2019). Гусениці Живляться надЗемною і підЗемною частинами рослини — виїдають паренхіму, утворюють міни у листах і стеблах. Гусениці молодшого віку часто роблять ходи у центральній Жилці листка. Коли гусениця Живиться на картоплі, вона проробляЄ хід під шкіркою і проникаЄ всередину бульби, Заповнюючи ходи екскрементами. Кількість генерацій виду, в ЗалеЖності від умов роЗвитку, моЖе бути ріЗною — від 2 до 7 і навіть 13 (в Австралії). Відповідно, у сховиЩах вид Здатен роЗвиватися у більшій кількості поколінь, ніЖ у полях (Бакланова, Чайка, 1992; ЗаЩита растений…, 2002; Мовчан, 1984; Славгородская-Курпиева и др., 2003).

До основних біологічних особливостей виду моЖна віднести полівольтинність та відсутність в онтогенеЗі діапауЗи, Що За відповідних температурних умов і наявності корму, доЗволяЄ йому беЗперервно роЗвиватися та Зберігати активну ЖиттЄдіяльність протягом усього року. Насамперед це стосуЄться картоплесховиЩ, які Є основними реЗерватами виду в помірних широтах. Крім того, йому притаманний високий репродуктивний потенціал, який реаліЗуЄться як у період вегетації кормових рослин, так і в умовах їхнього Зберігання (Бакланова, Чайка, 1992; Лісовий та ін., 2019).

Міль картопляна проникла в південні регіони України відносно недавно, а Щільність її популяцій За меЖею основного поширення невисока, внаслідок чого господарська шкода в ниЗці випадків невідчутна, однак, необхідність проведення виниЩувальних карантинних Заходів, а такоЖ регламентація реаліЗації продуктів вроЖаю приносить істотний економічний Збиток. ОтЖе, картопляна міль маЄ дуЖе велике агротехнічне, економічне, екологічне та господарське Значення. УроЖай пасльонових культур, враЖений цим небеЗпечним шкідником, вваЖаЄться на 70–80 % непридатним для споЖивання. Найбільшої шкоди міль ЗавдаЄ картоплі у період Зберігання, а За умови високої Щільності шкідника — уроЖаю ранньої картоплі, Що тимчасово ЗберігаЄться в полі, або під накриттям (моЖе бути повністю ЗниЩений За 2–3 тиЖні) (Кудіна, Пилипенко, 2010). Для Запобігання масовому поширенню виду в Україні необхідно систематично проводити фітосанітарні обстеЖення картоплесховиЩ і агроценоЗів, а такоЖ Здійснювати відповідні карантинні Заходи (ІЩенко, 2023).