Macrosaccus robiniella (Clemens, 1859)

Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О. & Пушкар, Т. І., 2023, Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України, Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3), pp. 1-29 : 8-9

Macrosaccus robiniella (Clemens, 1859) — міль-

строкатка білоакацієва нижньомінуюча

Вид походить З Північної Америки (Davis, De Prins, 2005). В Європі вперше ЗареЄстрований у 1983 р., поблиЗу БаЗеля ( Швейцарія), куди ймовірно потрапив іЗ садівним матеріалом ( Csóka, 2003). ПіЗніше він був Знайдений у Франції, Німеччині, північній Італії (1988 р.), Австрії (1989 р.), Словаччині (1992 р.) та УгорЩині(середина 1990-х років), а протягом наступних 20 років роЗселився на всій території штучного Європейського ареалу кормової рослини гусені — робінії Звичайної ( Robinia pseudoacacia L.) ( Csóka, 2003; De Prins, De Prins, 2011 –2023). ВваЖаЄться, Що в Європі вид поширився самостійно, у тому числі — За рахунок пасивного вітрового роЗсіювання, оскільки кормова рослина у багатьох Європейських країнах насадЖена по уЗбіччях доріг ( Kirichenko et al., 2018).

В Україну вид потрапив на початку ХХI ст. З території Словаччини, УгорЩини або Румунії. Починаючи З 2010-х рр. відомий в усіх природних Зонах нашої дерЖави. ПриблиЗно у цей час З України мінер поширився на територію Європейської частини Російської Федерації (Гниненко, 2002).

Протягом року вид роЗвиваЄться у двох-трьох поколіннях (Гниненко, 2002; Антюхова, 2010). Зимують імаго у тріЩинах кори та в інших природних схованках. Гусениці мінують і Живляться листям ріЗних видів робінії ( Robinia pseudoacacia L., R. viscosa Vent. і R. hispida L.). Гусениці перших трьох віків Живляться клітинами епідерміса листка, а 4–5-х віків переходить до Живлення меЗофільними тканинами. Міни у більшості випадків роЗташовуються на ниЖньому боці листкової пластинки. Високий рівень ушкодЖення листкових пластинок мінами моЖе приЗвести до передчасної дефоліації влітку (Csóka, 2001). Враховуючи, Що робінія Звичайна місцями вваЖаЄться цінною деревною породою та ваЖливим нектароносом, Зміни її фітосанітарного стану викликають підвиЩене ЗанепокоЄння, адЖе ЖиттЄдіяльність M. robiniella моЖе викликати хронічну передчасну дефоліацію, Що впливатиме не лише на естетичний вигляд, а й на продуктивність дерева (Csóka, 2001; Csóka et al., 2009; Kirichenko et al., 2018). З іншого боку, ЖиттЄдіяльність M. robiniella моЖна роЗглядати як чинник регуляції активного росту самої робінії, адЖе у багатьох Європейських країнах вона маЄ статус експансивного адвентивного виду, череЗ активний приріст та вплив на хімічний склад Ґрунту ( Lees, 2010).