Phyllonorycter platani (Staudinger, 1871)

Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О. & Пушкар, Т. І., 2023, Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України, Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3), pp. 1-29 : 8

Phyllonorycter platani (Staudinger, 1871) — міль-

строкатка платанова

Вид описаний З півночі Італії. Його природний ареал охоплюЄ Балканській півострів, Західну та Центральну АЗію, тобто відповідаЄ ареалу кормової рослини гусені — платана східного ( Platanus orientalis L.) ( Buszko, 1996; Šefrova, 2001; Мешкова, НаЗаренко, 2012). Ще до кінця ХІХ ст. вид Заселив усе СередЗемномор’я, включно З островами та Північною Африкою. На початку ХХ ст. він був відомий З півдня Франції, північної Італії та південної Швейцарії. Утім, Ще до Другої світової війни вид поширився у Німеччині, чеській Моравії та УгорЩині, у 1950-ті роки — у всій Франції, Бельгії та Нідерландах, у 1970-ті — у ПольЩі, а у 1991 р. — у Південній Швеції ( Buszko, 1996; Mircheva et al., 2004; Лісовий та ін., 2019; Мешкова, НаЗаренко, 2012). Починаючи З 1970-х років вид почав реЄструватись на КавкаЗі (МирЗоян, 1977). Крім того, він такоЖ відомий іЗ Каліфорнії (США), куди напевно був ЗавеЗений іЗ Європейських країн на початку XXго ст. ВваЖаЄться, Що роЗширення ареалу платана східного, а такоЖ його гібрида З платаном Західним ( P. occidentalis L.) — платаном кленолистим ( P. × acerifolia (Aiton) Willd. ) стало вирішальним чинником для роЗширення ареалу молі-строкатки платанової. Цьому такоЖ сприяли кліматичні Зміни, особливо — більш піЗнЄ настання осінніх примороЗків, Що Значно сприяЄ роЗвитку гусені останньої генерації (Лісовий та ін., 2019; Мешкова, НаЗаренко, 2012; Šefrova, 2001).

В Україні, Phyllonorycter platani вперше Знайдений наприкінці 1980-х років в АР Крим (Васильева, 1991; Валеева, 2003; Будашкин и др., 2004). Вочевидь, Звідти, вЖе в середині наступного десятиріччя, він поширився на материкову частину України, де вперше був ЗареЄстрований у дендропарку «Асканія-Нова» на ХерсонЩині (Капітоненко, 1998). Згодом, у 2003– 2008 рр., був виявлений у містах Самборі та ЗапоріЖЖі (Будашкин и др., 2004), а такоЖ у Молдові (Антюхова, Мешкова, 2011). ПіЗніше З’явилися вкаЗівки виду З кількох інших локацій у Херсонській області (Мешкова, НаЗаренко, 2012), а такоЖ З КиЄва ( Lesovoy et al., 2019). В Україні спалахи чисельності поки не були відмічені, хоча при Збільшенні чисельності існуватиме ЗагроЗа штучним насадЖенням платанів (Мешкова, НаЗаренко, 2012).

В умовах Європи, ЗалеЖно від кліматичних особливостей регіону, вид даЄ дві або три генерації на рік ( Mircheva et al., 2004; Антюхова, 2010), в ЗакавкаЗЗі — 4–6 генерацій (МирЗоян, 1977). Зимова діапауЗа відбуваЄться на стадії лялечки у мінах в опалому листі (Антюхова, 2010). У регіонах, де листопад платанів не спостерігаЄться, Зимівля відбуваЄться в листках на дереві. Вихід імаго спостерігаЄться при настанні стійких температур повітря 10°С і виЩе, Що в Україні ЗбігаЄться З роЗпусканням листя платанів. Літ першої генерації відбуваЄться в червні, другої — в середині або наприкінці липня (Лісовий та ін., 2019).