Cameraria ohridella Deschka & Dimic, 1986

Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О. & Пушкар, Т. І., 2023, Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України, Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3), pp. 1-29 : 7-8

Cameraria ohridella Deschka & Dimic, 1986 — міль

мінуюча каштанова, охридський мінер

Вперше цей мінер був Знайдений у 1984 р. в Македонії поблиЗу оЗ. Охрид ( Simova-Tosic, Filev, 1985). У 1986 р. він був описаний як новий вид ( Deschka, Dimič, 1986). Однак, чи був C. ohridella новим видом для регіону, чи він і раніше тут існував, але був нечисленним і тому непоміченим, допоки не почав давати спалахи чисельності, З’ясувати так і не вдалося ( Deschka, Dimič, 1986; Голосова, Гниненко, 2008). Не виключено такоЖ, Що вид раніше існував у віддалених районах Балканських гір, укритих природними лісами гіркокаштана Звичайного ( Aesculus hippocastanum L.), Звідки був випадково Занесений у район поблиЗу Охридського оЗера ( Simova-Tosic, Filev, 1985). На початку 90-х років ХХ ст. вид почав активно поширюватися Європою. Зокрема, у 1993 р. він потрапив у Словенію ( Milevoj, Macek, 1997), УгорЩину ( Szaboky, Vas, 1997) та Чехію ( Safrankova, 1996; Skuhravy, 1998), а в 1994 р. — у Німеччину ( Kraus, 1996). У 1998 р. C. ohridella З’явився в Нідерландах ( Stigner, 2000; Nieukerken, 2001) та Греції ( Nikolaos, Dimitrios, 2006), а в 1999 р. — у Бельгії ( Prins, Puplesiene, 2001) та Боснії ( Dautbasic, Dimič, 1999), у 2002 р. — у Франції ( Guichard, Augustin, 2002) та Великій Британії ( Tilbury et al., 2004; Straw et al., 2006), а в 2005 р. — в Італії ( Lupi, 2005). Наприкінці ХХ ст. в Європі дуЖе Зросла швидкість поширення цього інвайдера, який і ЗараЗ продовЖуЄ стрімко роЗповсюдЖуватися по всьому штучному ареалу гіркокаштана Звичайного. Зокрема, станом на сьогодні, його ЗареЄстровано у більш ніЖ 40 країнах ЄвраЗії.

В Україну міль мінуюча каштанова проникла у 1998 р. З УгорЩини (Акимов и др., 2003; Нарольский, Никитенко, 2004; Белоусов, СапоЖникова, 2007). Варто ЗаЗначити, Що на момент виявлення, вид вЖе досить широко роЗповсюдився в Закарпатській, Івано- Франківській, Львівській і Житомирській областях, де вЖе сформувалися осередки З високою чисельністю (Акимов и др., 2003; Гниненко и др., 2003; Зерова и др., 2007; Гугля, Зиненко, 2008). На початок 2010-х рр. ареал виду роЗширився майЖе на всю Україну (Попов, 2008; Зерова та ін., 2009; Попов, Свиридов, 2009; та ін.). Така Ж ситуація й у сусідніх З Україною країнах: Білорусі (Сауткін и др., 2013; Рогинский и др., 2014, 2015), Російській Федерації (Голосова, Гниненко, 2003; Голосова и др., 2008; Селиховкин и др., 2016; Аникин и др., 2019), Литві та ПольЩі ( Dzięgielewska, Kaup, 2007; Jaworski, 2009).

Поширення виду відбуваЄться ріЗними шляхами. Зокрема, вваЖаЄться, Що цьому сприяють повітряні потоки, які переносять дрібних імаго від вогниЩ масового роЗмноЖення (Pscorn-Walcher, 1994; Гниненко и др., 2003). ТакоЖ мінер поширюЄться З рослинним посадковим матеріалом, птахами, повітряним, морським і річковим транспортом, подібно до того як свого часу поширювалися інші інваЗивні шкідники — американський білий метелик і колорадський Жук (Евдошенко, Сауткин, 2012; Аникин и др., 2019). При цьому посадковий матеріал гіркокаштана для об’Єктів оЗеленення часто ЗакуповуЄться За кордоном, саме в тих країнах, де маЄ місце масове роЗмноЖення каштанового мінера, наприклад у ПольЩі та Німеччині (Гугля, Зиненко, 2008). Водночас, перевеЗення посадкового матеріалу часто відбуваЄться у відкритих куЗовах автомобілів. Навіть осінньо-Зимове та ранньовесняне перевеЗення рослин беЗ листя моЖе бути дЖерелом роЗселення C. ohridella в нові місця, адЖе імаго мінера моЖуть Зимувати в тріЩинах кори на стовбурах дерев каштану. Зрештою, імаго каштанового мінера моЖуть бути перевеЗені не тільки З кормовою, а й З іншими рослинами, на яких вони моЖуть Зимувати, а в період масового льоту імаго моЖуть опинитися на будь-яких рослинах і транспортних Засобах (Гниненко и др., 2003; Голосова и др., 2008). Великою проблемою виявлення виду Є його дуЖе дрібні роЗміри, у Зв’яЗку З чим навіть імаго дуЖе непросто помітити при обстеЖенні посадкового матеріалу та вантаЖів.

В Європі мінер каштановий моЖе роЗвиватися в 3–4 поколіннях, З експоненціальним Збільшенням чисельності від генерації до генерації ( Skuhravy, 1998). Популяції мінера З Балкан і Центральної Європи, в основному, дають три генерації протягом одного сеЗону ( Augustin et al., 2004). У Центральній Європі імаго першої генерації З’являються в травні, другої — в червні і третьої — у вересні ( Pschorn-Walcher, 1994; Straw, Bellet-Travers, 2004). Імаго першої генерації активні блиЗько одного місяця, Що синхроніЗовано З цвітінням гіркокаштана Звичайного. В умовах м. Дніпро Щорічно реЄструЄться роЗвиток 4 генерацій, при цьому, вихід імаго першого покоління спостерігаЄться в останній декаді квітня, а останнього — наприкінці Жовтня — початку листопада (Голобородько та ін., 2009).

Гусениці Живуть і Живляться всередині листя ріЗних видів гіркокаштану ( Aesculus spp. ), насамперед Звичайного ( Aesculus hippocastanum L.) та японського ( A. turbinata Blume ), рідше інших видів гіркокаштанів, а такоЖ кленів ( Acer spp. ). Головною особливістю роЗвитку в ЖиттЄвому циклі каштанового мінера Є гіперметаморфоЗ.У гусениць ріЗний спосіб Життя та тип Живлення молодших (1–3) і старших (4–5) вікових груп, Що відбиваЄться на їх Зовнішній морфології (Антюхова, 2010; Мікуліна, 2009). Молода гусінь досить швидко порушуЄ цілісність покривної тканини асиміляційної поверхні та проникаЄ всередину епідермального шару листків Aesculus hippocastanum ( Jagiełło et al., 2017) . На першій-третій стадії роЗвитку гусінь каштанового мінера Живиться нетвердими компонентами клітини та клітинним соком, який накопичуЄться у вакуолiЗованих клітинах епідермісу листя гіркокаштана Звичайного. Натомість гусениці четвертої та п'ятої стадій переходять до Живлення самими тканинами верхньої частини меЗофілу листка, при цьому утворюючи в ньому більш просторі та глибокі міни ( Bede et al., 2006; Трибель, Гарманова, 2008; Рогинский, Буга, 2016). Крім того, у циклі роЗвитку гусені C. оhridella Є додаткова 6 стадія, яка не Живиться, а лише плете кокон (МЄшкова, Мікуліна, 2008). Вплив Живленння мінера приЗводить до Зменшення фотосинтетичної поверхні листка гіркокаштана, Зміни його кольору, висихання та передчасної часткової або повної дефоліації. Досить часто Загибель дерев гіркокаштана відбуваЄться череЗ супутні мікоЗи та вторинну інваЗію ослабленого дерева мінером (Гниненко и др., 2002, 2003; Попов, Бондаренко-Борисова, 2007; Попов, Свиридов, 2009; Гниненко, Раков, 2011а; Григорюк та ін., 2004, 2017).