Statilia maculata (Thunberg, 1784)

Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О. & Пушкар, Т. І., 2023, Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України, Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3), pp. 1-29 : 18-19

Statilia maculata (Thunberg, 1784) — азіатський

плямистий богомол

У 2013–2015 рр. південно-східноаЗіатський S. maculata був вперше вкаЗаний За одиничними Знахідками у Східній Європі — Чорноморському уЗбереЖЖі КавкаЗу (ок. Сочі, Росія), де до 2020 року сформував стабільну популяцію (Уколов, Архипов, 2017; Shcherbakov, Govorov, 2020). Появу цього виду пов’яЗують З масштабними будівельними роботами, Що передували Сочинській олімпіаді — у минулому спостерігались аналогічні випадки потрапляння цього виду до Японії та Нової Зеландії у вигляді оотек на вЖиваних машинах ( Harris, 2007).

Серед інших моЖливих причин моЖна Згадати глобальні Зміни клімату в бік потепління, неуваЖне утримання екЗотичних тварин в домашніх умовах, ЗавеЗення оотек З екЗотичними рослинами. Одну Зі Знахідок Зроблено біля піЩаного кар’Єра поблиЗу смт Кучурган, де працюЄ багато ріЗноманітної ваЖкої будівельної техніки, яка могла і стати дЖерелом потрапляння цього виду в Україну. Крім того, цей населений пункт Знаходиться на меЖі З непідконтрольною Молдові територіЄю т.З. Придністров’я, Що маЄ тісні контакти З РФ, де на чорноморському уЗбереЖЖі КавкаЗу цей вид встановив стійкі популяції і моЖе стати дЖерелом подальшого роЗселення на Захід.

Вперше в Україні німфу цього виду було сфотографовано О. Архиповим 24.08.2020 міЖ с. Лиманське та Градениці Одеської області, в Заростях маслинки та обліпихи (46.62578 N, 29.9658 E) ( Arkhipov, 2022). У Жовтні цього Ж року (12.10.2020) біля піЩаного кар’Єру поряд Зі ЗаліЗничною станціЄю Кучурган Одеської області було Знайдено дорослу самку цього Ж виду. Це говорить про досить піЗній вихід імаго, Що характерно такоЖ для іншого південноаЗіатського вида-вселенця — аЗіатського деревного богомола. Це відріЗняЄ їхні ЖиттЄві цикли від Звичайного богомола, імаго якого З’являЄться Значно раніше. МоЖливо, піЗній вихід імаго пов’яЗаний З особливостями клімату в місцях природного мешкання видів-вселенців. Ця особливість моЖе стати основним лімітуючим фактором для поширення цих інтродуцентів на північ, адЖе вихід імаго на початку осені ріЗко скорочуЄ час на роЗмноЖення до настання холодів. НайпіЗнішу в 2020 році Знахідку цього виду було Зроблено в середині грудня (15.12.2020), неЩодавно Загиблу самку після ЗамороЗків біля вуличного ліхтаря. Попри наявність трьох Знахідок у 2020 р., ваЖко бути впевненим, Що вид дійсно ЗаслуговуЄ на статус вселенця, а не Є випадково ЗавеЗеними екЗемплярами, які череЗ невисоку Щільність популяції, піЗній вихід імаго, а відтак обмеЖений час на роЗмноЖення до настання ЗамороЗків не ЗмоЖуть дати потомства і Закріпитися на даній території. Проте, ці сумніви роЗвіялись наступного року, коли було Знайдено Ще два екЗемпляри цього виду — німфу практично в центрі смт Кучурган, поряд З новоЗбудованим парком (27.08.2021) та дорослу самку, яка 1.10.2021 прилетіла на світло на двір О. Архипова. Після того, як вид було Зафіксовано повторно протягом двох років, вваЖаЄмо його таким, Що ЗаслуговуЄ статусу вида-вселенця (інтродуцента), а не лише реЗультатом випадкового ЗавоЗу кількох екЗемплярів. ВідріЗнити цей вид від блиЗького Mantis religiosa моЖна За трьохколірною внутрішньою стороною передніх стегон, яскравими стигмами на надкрилах, димчастими, а не проЗорими Задніми крилами. Перспективи подальшого роЗселення цього виду в Україні поки не ЗроЗумілі.