Hierodula tenuidentata Saussure, 1869

Бабицький, А. І., Кавурка, В. В., КорнЄЄв, В. О., Попов, Г. В., В., О. & Пушкар, Т. І., 2023, Матеріали До Фауни Інвазійних Чужорідних Комах (Insecta) України, Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (3), pp. 1-29 : 17-18

Hierodula tenuidentata Saussure, 1869 — деревний

азіатський богомол

Hierodula transcaucasica Brunner von Wattenwyl, 1878 ; Hierodula tenuidentata transcaucasica : auctt. ДеревнийаЗіатськийбогомол Hierodulatenuidentata

донедавна в Україні був відомий як «ЗакавкаЗький

деревний богомол» — H. transcaucasica Brunner von Wattenwyl, 1878 (наЗву нараЗі синоніміЗовано). АЗіатський деревний богомол, на відміну від інших місцевих видів, найімовірніше, Є інваЗійним видом, Що проник до Криму З Чорноморського уЗбереЖЖя КавкаЗу. Його подібність до Звичайного богомола могла стати причиною того, Що після першої Згадки в 1916 році ( Werner, 1916), він ніким у Криму не був вкаЗаний, аЖ до початку XXI ст. (Иванов и др., 2005). НеЗваЖаючи на Зовнішню подібність, деревний аЗіатський та Звичайний богомоли відріЗняються як морфологічно (відсутністю чорно-білої плями на внутрішній поверхні передніх таЗиків, вираЖеним світлим вічком на надкрилах), так і біотопічно. ЯкЩо перший віддаЄ перевагу дерев’янисто-чагарниковій рослинності, то Звичайний ЗустрічаЄться переваЖно на траві чи Ґрунті. ЖиттЄвий цикл цих видів відріЗняЄться більш ніЖ півмісячною ріЗницею у строках появи личинок — у аЗіатського богомола вилуплення личинок починаЄться лише у червні, імаго З’являЄться в середині серпня, За сприятливих умов доЖивають до листопада чи початку грудня.

У Європі первинний ареал (до роЗселення у XXI столітті) аЗіатського деревного богомола маЄ кримськокавкаЗький тип: південь України (південний берег Криму), чорноморське уЗбереЖЖя Туреччини та ГруЗії, південний макросхил Великого КавкаЗу, ЗакавкаЗЗя (Вірменія) до східних відрогів хребта Ельбурс в Ірані. Досі не ЗроЗуміло, чи Є деревний богомол місцевим чи адвентивним видом в Криму. За сто років після першої, майЖе Забутої Знахідки, ця територія не була включена до його ареалу ані Г.Я. Бей-БіЄнком, ані його послідовниками. Тому повторна Знахідка цього виду в Криму в 2005 році дала підстави говорити про «новий вид для фауни Європи» (Иванов и др., 2005). Протягом останніх десяти років відбуваЄться активне поширення аЗіатського деревного богомола не лише материковою Україною (південний схід Одеської, Херсонської, Миколаївської ЗапоріЗької, Дніпропетровської та Донецької обл.), а далі на Захід південною Європою (півднем Молдови, Румунії, Болгарії, Сербії, Албанії, Північною МакедоніЄю, ГреціЄю, Туреччиною, Кіпром та Критом) .

Згідно З одніЄю З версій, ЗакавкаЗька популяція аЗіатського деревного богомола Є автохтонним кримсько-кавкаЗьким реліктом — дериватом більш ранньої третинної фауни, Що Зберігся в Криму та на КавкаЗі під час Зледеніння лише в субтропічній Зоні, Звідки Згодом поширився на все морське уЗбереЖЖя. На користь ціЄї версії свідчить наявність більш раннього, ніЖ вваЖалось, Згадування 100-річної давнини про поширення цього виду в Криму. Згідно З іншою версіЄю, — це адвентивний вид, Що проник до Криму З Чорноморського уЗбереЖЖя КавкаЗу не більше ніЖ кількасот років тому. ДокаЗом ціЄї версії моЖе слугувати Значний міграційний потенціал цього виду, Що ЗавойовуЄ нові та нові території. Нині він поширений не лише в Криму, останніми роками його Знайшли в ЗапоріЗькій (Сучков, 2014) та Херсонській областях — спочатку біля с. Генічеська Гірка Генічеського району (2013 р.), Згодом — у смт Асканія-Нова (2015 р.) (Пушкар, Кавурка, 2016). Вид Знайдено 2016 р. на о. ДЖарилгач, де він раніше не відмічався (Пушкар, Єпішін, 2016). З 2017 до 2022 р. поширився на прилеглі території Одеської, Херсонської, Миколаївської ЗапоріЗької, Дніпропетровської та Донецької обл. (у тому числі Затока, Одеська область, 2021 р. — Г. Попов, усне повідомлення). На цей момент ареал виду в Україні моЖна описати як смугу вЗдовЖ морського уЗбереЖЖя ОдеЩини (не північніше лінії Рені — ІЗмаїл — РоЗдільна), вЗдовЖ Дніпра та його приток сягаЄ далеко на північ (череЗ центр Миколаївської області та Кривий Ріг — до Кам’янського Дніпропетровської області) і, на ЛівобереЖЖі, простягаЄться неширокою приморською смугою (не далі, ніЖ на 50 км північніше лінії Мелітополь — Маріуполь на ЗапоріЖЖі та Донеччині) (Бронсков, Фільчакова, 2022; Hierodula transcaucasica , 2023). Таким чином, моЖна говорити про досить швидку інваЗію цього виду. Не виключено його поширення не лише вЗдовЖ морського уЗбереЖЖя та приток Дніпра, а й північніше по степовій Зоні України. Цьому моЖе сприяти як Зміна клімату в бік потепління (За даними Центральної геофіЗичної обсерваторії, середньорічна температура в Україні Зросла на 2 градуси), так і наявність штучної дерев’янистої рослинності, не характерної для степової Зони. ТоЖ З таким швидким темпом просування на північ, деревний богомол дійсно міг бути потомком кількох екЗемплярів, Що випадково потрапили до Криму. Імаго деревного богомола летять вночі на світло, іноді на досить Значні відстані, Що моЖе бути додатковим фактором роЗселення виду (крім поширення оотек З посадковим матеріалом) .

МоЖна прогноЗувати подальше роЗселення цього виду вЗдовЖ морського уЗбереЖЖя України та далі на північ у дерев’янисто-чагарникових насадЖеннях, Що З’явились в степу в Зв’яЗку З людською діяльністю. Оскільки вид ЗаймаЄ нову екологічну нішу (на відміну від інших місцевих видів богомолів, Живе переваЖно на куЩах та деревах), його просування на північ, досить імовірно, не становить ЗагроЗи іншим рідкісним червонокниЖним видам богомолів України.