Eriozona syrphoides (Fallén, 1817)

В., О., 2019, Рідкісні види мух-повисюх (Diptera: Syrphidae), рекомендовані до занесення в Червону книгу України, Ukrainska Entomofaunistyka 10 (1), pp. 7-12 : 9-12

Eriozona syrphoides (Fallén, 1817) ( рис. 7–8 )

Українська назва: ЕріоЗона сирфоподібна.

Досліджений матеріал. Закарпатська обл.: с. Лопухів, 48.339802N 23.956814E, 22.06.2013, 1 ♂; Івано-Франківська обл.: с. Зелене, 47.993928N 24.683294E, урочиЩе «Шибене» гірського масиву Чорногора, прирічкові луки на берегах потоку Шибений, 900 м н. р. м., 15.08.2002, 1 ♂, 2 ♀; окол. с. Зелене, 48.420895N 24.424145E, урочиЩе «Ільма» на околиці Заповідника «Горгани», прирічкові луки р. Зубрівка, 790–804 м н. р. м., 3.08.2001, на квітах Filipendula ulmaria , 1 ♂, 2 ♀; там само, 10.07.2001, 1 ♂, 5.07.2003, 1 ♂, 1 ♀, 5.08.2004, 1 ♂, 20.06.2012, 2 ♀; окол. с. Буркут, 47.893511N 24.779320E, урочиЩе «Альбін» гірського масиву Чивчини, прирічкові луки, 910 м н. р. м., 26.06.2003, на Зонтичних, 2 ♀; окол. с. Татарів, 48.383718N 24.514795E, урочиЩе «Женець» гірського масиву Горгани, прирічкові луки поблиЗу потоку Женець, на Зонтичних, 10.08.2001, 20.06.2008, 2 ♀; 48.574783N 24.105736E, полонина «Боревка» гірського масиву Горгани, міЖ горами Ігровець і Сивуля, 1400 м н. р. м., 8.07.2012, 1 ♂; Центральні ҐорҐани, урочиЩе «МеЖирічі», окол. с. Стара Гута, 48.584898N 24.170305E, прирічкові луки на берегах р. Бистриця Солотвинська, 840 м н. р. м., 22.06.2013, 1 ♀ ( В. Шпарик) (ПНУ).

Поширення. Палеарктичний вид, Єдиний представник роду в Європі (відсутній в Західній частині і в країнах СередЗемномор’я). Поширений такоЖ у Європейської частині та на Далекому Сході Росії, Середній АЗії, Сибіру. В Україні ЗустрічаЄться в меЖах території Українських Карпат, відомий іЗ Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Біологія. ІмаҐо Зустрічаються в долинах гірських річок, пасовиЩах, виключно в мішаних лісах іЗ домінуванням ялини ( Picea abies L.) і темнохвойних лісах. Личинки хиЖі, вуЗькоспеціаліЗовані афідофаги, Живляться винятково попелицями роду Cinara на хвої ялини.

Обгрунтування для занесення в Червону книгу України. ДуЖе рідкісний вид в Україні (на меЖі дуЖе фрагментованого ареалу), рідкісний у Європі, його локальні популяції моЖуть Зникнути внаслідок деградації ялинових лісів під діЄю антропогенних та природних чинників ( Bartsch et al., 2009 a). В Україні поширений тільки в Карпатах (Івано-Франківська та Закарпатська області), де в останні роки його чисельність почала ЗниЖуватися (в останні 5 років вид не реЄструвався в типових біотопах). Один З найбільш яскравих та великих представників родини, який легко діагностуЄться в природі За Зовнішніми оЗнаками; біоіндикаторний вид похідних ялинових деревостанів, плоЩа яких скорочуЄться За рахунок вирубання та всихання дерев, пов’яЗаним З глобальним потеплінням.

Запропонований статус виду — враЗливий.

Figures

Рис. 7. Eriozona syrphoides, ♀, Зовнішній вигляд.

Рис. 8. Мапа поширення в Україні Eriozona syrphoides (суцільна червона точка — сучасні колекційні дані, 0–10 років; червона точка З чорним центром — колекційні дані віком 11–50 років; червона точка З білим центром — колекційні дані, старші За 50 років).