Iris polystictica Fischer-Waldheim, 1846

І., О., 2022, Богомоли (Mantodea) Південно-Західної Частини Донецької Області (Україна), Ukrainska Entomofaunistyka 13 (1), pp. 1-6 : 4-5

Iris polystictica Fischer-Waldheim, 1846 — ірис

плямистий (рис. 12–13).

Матеріал. Україна, Донецька обл., 47.05445 N, 37.494952

E, 14.08.2014, 1 ос.; 46.949217 N, 37.295006 E, 15.08.2018, 15 ос.;

47.020052 N, 37.46433 E, 17.08.2018, 10 ос.; 47.107916 N, 37.011084 E, 16.08.2018, 2 ос.; 47.096215 N, 37.040912 E, 16.08.2018, 1 ос.; 46.914976 N, 37.157359 E, 09.07.2018, 5 ос.; 46.916636 N, 37.166153 E, 09.07.2019, 30 ос.; 46.91962 N, 37.312582 E, 09.07.2019, 4 ос.; 46.931959 N, 37.329369 E, 19.07.2019, 29 ос.; 46.925172 N, 37.334809 E, 19.06.2020, 6 ос.; 46.952582 N, 37.320254 E, 15.07.2020, 14 ос.; 46.918391 N, 37.338055 E, 31.07.2020, 28 ос.; 46.922185 N, 37.338672 E, 31.07.2020, 7 ос.; 46.925081 N, 37.341066 E, 31.07.2020, 26 ос.; 46.928118 N, 37.336741 E, 31.07.2020, 37 ос.; 46.930011 N, 37.339353 E, 23.07.2020, 14 ос.; 46.966759 N, 37.413989 E, 10.08.2020, 5 ос.; 46.937188 N, 37.34574 E, 19.08.2020, 5 ос.; 46.989568 N, 37.370531 E, 27.08.2020, 2 ос. (Бронсков).

Ймовірно, в останні роки ареал виду теЖ ЗбільшуЄться, про Що моЖуть свідчити Знахідки I. polystictica в 2016 –17 роках в Луганській області (Кавурка та ін., 2018) і в 2018 році в Харківській (Шеховцов, Полстяной, 2019). Станом на 2022 рік північна меЖа ареалу цього виду в Україні йде по селах Сергіївка (kseniaaa, 2021) та Кучурган (Arkhipov, 2021) Одеської області, с. Андріївка Миколаївської області (denysvynokurov, 2020), містах Кривій Ріг (Sevidov, 2019) та Дніпро (Manyuk, 2018b) Дніпропетровської області, с. БеЗлюдівка Харьковської області (Шеховцов, Полстяной, 2019), м. Северодонецьк і с. ПіЩане Луганської області (Кавурка та ін., 2018). Нами вЗдовЖ аЗовського уЗбереЖЖя вид виявлений на всіх ділянках, які були дослідЖені. Більш численний на Білосарайській косі (таб, ділянка 1) та береговому схилі до неї поблиЗу с. АЗовське. Самець I. polystictica був Знайдений у меЖах приватного сектору м. Маріуполя, куди він прилетів на світло. На ділянці «Половецький степ» богомоли цього виду не були спіймані, однак ми Знайшли їх у петрофітному степу на береЗі р. Берда поблиЗу с. Стародубівка (рис. 6, 7).

Під час дослідЖень у меЖах південно-Західної частини Донецької області не було ЗареЄстровано E. pennicornis . Однак цей вид в 2013 році було Знайдено в верхів’ях Утлюцького лиману на території ПриаЗовського НПП (Сучков та ін., 2014) в 150 км від дослідЖуваного району. Оскільки в 2011 році вона була виявлена у Шахтарському районі Донецької області ( Тупіков, 2018) і в 2019 — у Луганській (Кавурка та ін., 2019), моЖливі її Знахідки і в південно-Західній частині Донецької області. Те Ж саме моЖна скаЗати і про B. brachyptera , яка ЗустрічаЄться іЗ Заходу від дослідЖуваного регіону на півдні Херсонської області та в Криму (Пушкар і Єрмоленко, 2009b), а Зі сходу — у Ростовській області РФ (АрЗанов, 2014). ВкаЗівки про Зустрічі B. brachyptera в долині р. Кальміус у 2009–2011 роках (Вітер, 2018) потребують уточнення виЗначення, оскільки у роботі ЗаЗначено лише Загальні відомості про дати Зустрічей виду, а сама робота містить багато сумнівних відомостей.

Рис. 8–13. Богомоли. 8–9. Hierodula transcaucasica . 10–11. Ameles heldreichi . 12–13. Iris polystictica . 8, 10, 12. Самки 9. Німфа. 11, 13. Самці.