Hydrophiloidea

Шатровський, О. Г., 2023, Твердокрилі, або жуки (Insecta, Coleoptera) Шацького національного природного парку. Частина II. Підряд Polyphaga. Серія Staphyliniformia; надродина Hydrophyloidea: родини Helophoridae, Georissidae, Hydrochidae, Spercheidae, Hydrophilidae, надродина Histeroidea: родина Histeridae, Ukrainska Entomofaunistyka (Oxford, England) 14 (1), pp. 23-34 : 24-25

Hydrophiloidea — Водолюбові

В сучасній літературі існують два тлумаченнЯ об-

сЯгу надродини водолюбових:

1. «Широке» тлумаченнЯ, або Hydrophiloidea sensu lato: крім шести родин, Які формують гідрофі- лоїдну лінію ( Helophoridae , Epimetopidae , Georissidae , Hydrochidae , Spercheidae та Hydrophilidae ), в надроди- ну включають такоЖ гістероїдну лінію З трьома сучас- ними родинами: Synteliidae , Sphaeritidae , Histeridae — та вимерлою родиною Cretohisteridae . В такому сенсі надродина водолюбових охоплюЄ блиЗько 6600 описа- них видів іЗ 475 родів ( Archangelsky et al., 2005).

2. «ВуЗьке» тлумаченнЯ, або Hydrophiloidea sensu stricto: надродина Hydrophiloidea охоплюЄ тільки шість гідрофілоїдних родин, а гістероїдна лініЯ виділена в окрему надродину Histeroidea . В такому тлумаченні, у складі водолюбових, Згідно З останнім переглЯдом Ка- талогу світової фауни ( Short, Fikáček, 2011), містилосЯ 3335 видів іЗ 176 родів. ЗараЗ кількість описаних видів Значно ЗбільшиласЯ і беЗумовно наблиЗилась до 3500.

Контраргументи до широкого тлумаченнЯ над- родини наведені в останній роботі виЗнаних авторів: «ПонЯттЯ Hydrophilidae s. l. філогенетично ЗбігаЄтьсЯ З класифікаціЄю Гансена ( Hansen, 1991), але створюЄ певні практичні трудноЩі: ранні гідрофілоїдні клади, Що роЗходЯтьсЯ, поміЩаютьсЯ в той самий ранг, Що й підродини Hydrophilinae , Sphaeridiinae , Horelophinae і Horelophopsinae , а морфологічне та екологічне ріЗно- маніттЯ гідрофілоїдних Жуків Значною мірою недооці- нюЄтьсЯ в Загальних роботах. коли ранні роЗгалуЖені гідрофілоїдні клади представлені Як підпорЯдковані підродини» ( Short, Fikáček, 2013).

Таким чином, концепціЯ Hydrophiloidea s. str. ви- глЯдаЄ більш обҐрунтованою та приймаЄтьсЯ в цій статті. ПідтвердЖеннЯм моЖе бути й той факт, Що вкаЗані виЩе прихильники протилеЖного тлумаченнЯ ( Archangelsky et al., 2005) відмовились від нього і пе- рейшли на поЗиції «вуЗького» в перевиданні цитованої книги.

Водні представники надродини дихають атмос- ферним повітрЯм, Яке набирають у пороЖнину під над- крилами. На відміну від плавунців, Жуки длЯ Заміни порції повітрЯ підпливають до поверхні води не Заднім кінцем тіла, а лобною поверхнею голови. Далі вони проганЯють повітрЯ череЗ черевну поверхню ЗавдЯки обертовому руху вусиків. Вусики вкриті гідрофобними волосками і «передали» ольфакторну функцію подо- вЖеним Щелепним Щупикам, Які стали довшими За Щу- пики. Під час плаваннЯ водолюбові рухають середніми і Задніми ногами асинхронно — Що такоЖ відріЗнЯЄ їх від плавунців.

Жуки — ЗаЗвичай фітофаги або копрофаги, некро- фаги чи детритофаги. ЗустрічаютьсЯ або в воді та воло- гих місцЯх, або в гної та речовинах, Що роЗкладають- сЯ. ЯйцЯ найчастіше відкладають в шовковий кокон. У деЯких неспоріднених міЖ собою родів ( Spercheus , Helochares ) самки носЯть пакет іЗ ЯЄць під черевом. Ли- чинки — хиЖі, ЖивлЯтьсЯ личинками комах іЗ ріЗних рЯдів, червами, ракоподібними. Личинки більшості родин водолюбових (окрім Georissidae ) не Здатні пе- ретравлювати їЖу під водою, тому Що мають відкри- тий канал длЯ слини на Щелепах. Тому вони в процесі перетравленнЯ їЖі Запрокидують голову Зі Здобиччю, виставлЯючи її З води. ЛЯлькуваннЯ ЗаЗвичай відбува- ЄтьсЯ в Ґрунті.

В Палеарктиці поширені всі 6 родин водолюбових іЗ 1042 видами, роЗподіленими міЖ 63 родами, в Євро- пі — 31 рід іЗ 302 видами (Przewoźny, 2022), в Украї- ні — 5 родин (відсутнЯ родина Epimetopidae ), Що охо- плюють 134 види З 23 родів.

На території Шацького парку Знайдено 68 видів іЗ 19 родів, Що налеЖать до п’Яти родин водолюбових.